Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (4) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Медзин В$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 8 Представлено документи з 1 до 8 |
|||
| 1. | 
Трутяк І. Особливості сучасної бойової хірургічної травми [Електронний ресурс] / І. Трутяк, І. Гайда, І. Богдан, Г. Прохоренко, В. Медзин // Праці наукового товариства ім. Шевченка. Медичні науки. Лікарський збірник. - 2015. - Т. 41, Т. 26. - С. 109-116. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pntsh_lik_2015_41_26_13 | ||
| 2. | 
Трутяк І. Р. Особливості сучасних вогнепальних переломів кісток кінцівок [Електронний ресурс] / І. Р. Трутяк, В. І. Медзин, Ю. І. Трутяк, Т. В. Хома // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2015. - Т. 14, № 3. - С. 114-116. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kaoch_2015_14_3_30 Клінічні спостереження за 269-ма пацієнтами з вогнепальними пораненнями кінцівок надали змогу виділити 4 типи пошкодження трубчатих кісток: багатоуламковий перелом, перелом на відстані, дірчатий перелом і півмісяцевий перелом. Вогнепальні переломи потребують етапного хірургічного лікування. Основними компонентами первинного хірургічного лікування вогнепальних поранень кінцівок є хірургічна обробка рани, фіксація кісткових уламків апаратом зовнішньої фіксації, замісна і антибактерійна терапія. Заміна методу фіксації перелому на внутрішній остеосинтез можлива тільки після купування запального процесу і загоєння вогнепальної рани. | ||
| 3. | 
Трутяк І. Р. Характеристика ускладнень сучасної бойової хірурґічної травми [Електронний ресурс] / І. Р. Трутяк, І. М. Гайда, Г. А. Прохоренко, В. І. Медзин, Р. І. Трутяк // Acta medica Leopoliensia. - 2016. - Т. 22, № 3. - С. 50-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lmch_2016_22_3_11 | ||
| 4. | 
Медзин В. І. Досвід лікування післятравматичних контрактур плечового суглоба [Електронний ресурс] / В. І. Медзин, В. Т. Сенник, О. П. Синишин, Д. В. Лось // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2013. - Вип. 38(2). - С. 162-167. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2013_38(2)__28 | ||
| 5. | 
Трутяк І. Р. Некротична інфекція м’яких тканин – діагностика, лікувальна тактика [Електронний ресурс] / І. Р. Трутяк, О. В. Борзих, Д. В. Лось, В. І. Медзин, В. М. Трюнквальтер, Ю. І. Трутяк, Н. О. Борзих // Хірургія України. - 2017. - № 2. - С. 91-96. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2017_2_18 | ||
| 6. | 
Трутяк I. P. Хірургічне лікування наслідків сучасної бойової травми [Електронний ресурс] / I. P. Трутяк, А. Ю. Філь, В. І. Медзин, Р. І. Трутяк // Травма. - 2017. - Т. 18, № 4. - С. 58-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2017_18_4_9 Мета роботи - проаналізувати перебіг травматичної хвороби при бойовій травмі, висвітлити причини ускладнень та обгрунтувати шляхи їх лікування і запобігання. Матеріали та методи. За 2014 - 2015 роки у Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону проліковано 1566 пацієнтів із бойовою хірургічною травмою. 709 (45 %) осіб мали мінно-осколкові поранення, 323 (21 %) - мінно-вибухові травми, 127 (8 %) - кульові поранення, 367 (23 %) - бойову невогнепальну травму і 40 (3 %) - комбіновані опікові ураження. Множинні поранення були в 161 (10 %) особи і поєднані - у 386 (25 %) пацієнтів. Поранені і травмовані надходили шляхом медичної евакуації повітряним і наземним транспортом із закладів II та III рівнів надання медичної допомоги, де їм були виконані невідкладні операційні втручання та проведена інтенсивна терапія травматичного шоку і крововтрати. 153 (9,7 %) поранені після транспортування потребували госпіталізації у відділення інтенсивної терапії та реанімації. 819 (52,3 %) постраждалих із пошкодженням живота, грудей та кінцівок, які надійшли у Військово-медичний клінічний центр Західного регіону, потребували етапних операційних втручань, а також хірургічних операцій із приводу ранніх і пізніх ускладнень перенесеної бойової травми. У 102 (6 %) осіб ефективною була консервативна терапія. Ускладнення бойової хірургічної травми розподілили на дві групи: прогнозовані та ті, яких можна було б уникнути. До прогнозованих ускладнень віднесли постгеморагічну анемію, гіпопротеїнемію, синдром абдомінальної компресії, інфікування післяопераційної рани, післяопераційні грижі після програмованих релапаротомій, плевролегеневі ускладнення після поєднаної торакоабдомінальної травми, інфекційно-запальні процеси сечовидільної системи, що спричинені тривалою постійною катетеризацією сечового міхура. Ускладнення, яких можна було б уникнути, залежали від термінів лікувально-евакуаційних заходів, рівня підготовки медичного персоналу щодо лікування бойової хірургічної травми, матеріально-технічного забезпечення та виконання адекватного обсягу лікування на відповідному рівні медичної допомоги. Висновки: передумови для незадовільних результатів лікування бойової хірургічної травми створюють поранення сучасною високоенергетичною зброєю, особливості бойової ситуації на фронті, тривалий період стабілізації життєво важливих функцій організму, неадекватна корекція крововтрати та гіпопротеїнемії, неоптимальний вибір обсягу першого операційного втручання, відсутність підготовки медичного персоналу з лікування бойової хірургічної травми та недостатнє медичне матеріально-технічне забезпечення. | ||
| 7. |
Ловга В. І. Використання низькочастотного ультразвуку для лікування хворих з гнійно-запальними захворюваннями м’яких тканин [Електронний ресурс] / В. І. Ловга, О. К. Франчук, Д. В. Лось, В. І. Медзин // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2017. - Вип. 48. - С. 260-264. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2017_48_41 | ||
| 8. | 
Трутяк І. Р. Особливості ускладнень сучасної бойової хірургічної травми живота [Електронний ресурс] / І. Р. Трутяк, І. М. Гайда, Г. А. Прохоренко, В. І. Медзин, Р. І. Трутяк // Галицький лікарський вісник. - 2016. - Т. 23, число 3(3). - С. 67-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2016_23_3(3)__26 Мета роботи - аналіз перебігу травматичної хвороби у поранених з бойовими пошкодженнями органів черевної порожнини (ЧП) та обгрунтування причин ранніх і пізніх ускладнень. У 55-ти (3,5 %) із 1566-ти пацієнтів з бойовою хірургічною травмою, які лікувались у Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону, були поранення та пошкодження органів ЧП. Пацієнти поступали в результаті медичної евакуації повітряним і наземним транспортом із II та III рівнів надання медичної допомоги, де їм було виконано невідкладні операційні втручання та проведено терапію травматичного шоку і крововтрати. 6 (10,9 %) пацієнтів відразу після евакуації було госпіталізовано у відділення інтенсивної терапії та реанімації. У 20-ти (36,3 %) пацієнтів з бойовими пораненнями і пошкодженнями органів ЧП було 50 ускладнень травматичної хвороби. Всі ускладнення поділили на 2 групи: прогнозовані ускладнення й ускладнення, яких можна було б уникнути. Прогнозовані ускладнення - постгеморагічна анемія, гіпопротеїнемія, синдром абдомінальної компресії, інфікування післяопераційної рани та післяопераційні грижі після програмованих релапаротомій, плевролегеневі ускладнення після поєднаної торакоабдомінальної травми, інфекційно-запальні процеси сечовидільної системи, які спричинені тривалою постійною катетеризацією сечового міхура. Ускладнення, яких можна було б уникнути, залежали від термінів евакуації, рівня підготовки медичного персоналу щодо лікування бойової хірургічної травми, матеріально-технічного забезпечення та виконання адекватного обсягу лікування на відповідному рівні медичної допомоги. Висновки: особливості поранень сучасною високоенергетичною зброєю, пізня евакуація, тривалий період стабілізації життєво важливих функцій організму, неадекватна корекція крововтрати та гіпопротеінемії, неоптимальний вибір обсягу першого операційного втручання, недостатня підготовка медичного персоналу щодо лікування бойової хірургічної травми та недостатнє матеріально-технічне забезпечення є чинниками ризику розвитку ускладнень травматичної хвороби у поранених з пошкодженнями органів ЧП. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |